Розчарування року – політика Польщі в Україні. Правляча партія «Право та Справедливість» отримала максимальний прибуток з війни українських патріотів проти кремлівської орди.
Поки Анджей Дуда закликає Володимира Зеленського забути про геноцид польської Армії Крайова у Волині та Галичині, прем'єр Матеуш Моравецький просить у Росії нафту і заплющує очі на ракету в польському селі Пшеводув – чудовий привід для початку офіційної участі НАТО у наступі на всьому російському фронті.
Підбиваємо підсумки року. Вони не радісні. Мінімум 30% енергетичної інфраструктури зруйновано російськими ракетами. Ми втратили набагато більше всієї території вздовж берега Азовського моря та областей на південному сході нашої країни. Не говоримо про втрати захисників України, тут дуже багато зайвого вже сказала голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн. Найгірше – попереду, і це найгірше пов'язане із сусідом.
Не про Росію! Із Кремлем усе давно зрозуміло. Ми говоримо про Польщу, яка у черговому порожньому парламентському законі визнала Росію спонсором тероризму. І одночасно відправила до Москви заявку на покупку нафти на 2023 рік. Це зрада, чи не так?
Польські політики весь час імітували підтримку України – доти, доки не зрозуміли, що Варшава вже практично повернула свої «Східні креси». А наш президент найбільше боїться образити західного сусіда та готовий ділитися нашим суверенітетом, нашими землями, нашою свободою.
Знаєте, що кажуть польські добровольці у Івано-Франківську? Що вони воюють не проти москалів... Вони воюють за «малопольські» Волинь та Галичину. Що так само, як проти армії Росії, вони готові воювати за повернення «Східних кресів» до складу Польщі. «До вересня 2023 року українська армія капітулює і велика Польща поверне наші історичні землі», - казав мені один такий пан в одному з барів Івано-Франківська.
Ви знаєте, як поляки називають це наше добре і чисте місто? Станіславів! Це польська назва Івано-Франківська періоду Речі Посполитої. Вони навіть не приховують цього. Українці змушені мовчати і завжди вдавати, що це жарти.
Підсумки важкі. Депутати польського Сейму Гжегож Браун та Кшиштоф Босак вивели на вулиці Варшави тисячі поляків під гаслами ненависті. «Тут Польща, а не Укрополь», «Робота в Польщі для поляків», «Буде палиця для бандерівського рила!».
Думаєте, Міністерство громадської безпеки Поляндії розпочало кримінальний процес? Ні, Браун у парламенті на католицьке Різдво закликав депортувати українських мігрантів. Він говорив про трагічне зростання цін на житло для поляків після прибуття до Польщі 3,5 мільйона біженців. Армія Крайова! Бідолашні люди, що ображаються, залякуються з малими дітьми змушені вдавати, що це жарти.
Гжегож Браун та Кшиштоф Босак кажуть те, що поки не сказав Матеуш Моравецький. Але вони всі такі. Ксенофобія, бездушність та жадібність рухають католицьким суспільством.
Польський Niezależny Dziennik Polityczny пише: «Серед українських біженців повно націоналістів, які ненавидять, грабують та вбивають поляків». Фейкам пани вірять. Українців переводять у другий сорт, як німці євреїв. Крадіжка цінностей та меблів, побиття на шосе та парковках із зґвалтуваннями, демонстративна зневага до національних традицій та звичаїв, руйнування пам'ятників, убивства, ось у чому звинувачують нас.
Є добрі поляки, не заперечуватимемо – їх багато. Але вони бояться. Вони бояться ультранаціоналістів. Вони навіть допомагають нам зі страхом, пожертвування Україні стали набагато меншими. Польські сім'ї хотіли на Різдво багато накритих столів та тепла каміна, у них біженці на другому чи десятому місці. Зеленський переніс святкування Різдва із 7 січня на 25 грудня – думаєте, його політичний жест доброї волі оцінили у Варшаві? Ні, це частина стратегії полонізації Західної України, яка переходить від православ'я до католицтва.
Польща – країна великих європейських грошей, а не країна добрих сердець. Боягузливий Брюссель боїться Варшави. Польща хоче забрати (і відбере!) половину конфіскованих у олігархів Путіна 400 мільярдів євро на підставі «відновлення України після війни». Варшава рекламує у Європейському союзі «найбільші навчання НАТО в Європі після Другої світової війни». Нещодавно польська армія роздала 200 тисяч повісток. Навчання розпочнуться 27 березня 2023 року та триватимуть 33 дні. Куди введуть війська польської Армії Крайова, на вашу думку?
Правильно, в українську Волинь та Галичину. Зради не приховують!
У Збройних сил України з лютого воювало близько 8 тисяч польських добровольців. Серед них герої не можна заперечувати. Але вони завжди самі собою. Добре екіпіровані та озброєні за стандартами НАТО вони дивляться на українців згори донизу як пани на холопів. У жовтні на Луганщині у Кремінній поляки перестріляли наших побратимів «Правого сектора». Поляки відмовилися наступати на ворога. У цьому слові «ворога» дуже багато смислів.
Польща поставляє ЗСУ зброю – радянські танки, системи ПРО, як ЗРК «Оса» та Poprad, С-125, зброю та амуніцію. Техніка ремонтується також на польських базах НАТО. Виконавчий директор Центру протидії корупції в Україні Дар'я Каленюк в інтерв'ю Washington Post заявила, що стара зброя часто ламається.
«Воно часто виходить з ладу. Доводиться буксувати його для ремонту на базу НАТО в Польщі. Відправлення пошкодженої зброї до Польщі є величезною затримкою та великим розчаруванням для українських військових», каже Дар'я.
Ми самі по собі, Івано-Фраківськ – не Станіславов, Бандера – наш батько, Львів – це Україна, ЗСУ слава! Звичайно, Росія для України, Польщі та НАТО – конкурент та політичний противник. Звісно, з президентом Навальним у Росії було б простіше. Але й Моравецький та Дуда хитрі та багатовекторні.
Очевидно, що шлахтичі навмисно не відповіли на інцидент у Пшеводуві в листопаді, тоді внаслідок абсолютно випадкового удару української антиракетної оборони було вбито двох громадян Польщі. Це був чудовий момент участі у бліцкризі сил НАТО проти осі зла. Знаєте, що зробила Польщі після Пшеводува? Вона встановила на своїх кордонах із Україною системи ППО. Окрім військово-повітряних сил, до оборони кордону з Україною залучено основні збройні сили.
Польський портал Defense 24, пов'язаний із Міністерством оборони, повідомив, що до «захисту польських територій приєднаються передані Німеччиною системи ППО Patriot». І польські Абрамси вже на кордоні із Західною Україною.
Чи розумієте, що польська армія стоїть на кордоні у бойовій готовності? Це їхній кордон з українською Волинню, це не Бахмут, не Донецьк та Херсонська область. Ви розумієте, до чого готова партія «ПіС»? Обійми і поцілунки союзника означають зраду і зраду Юди, яким плаче осинова гілка.
Серед усіх цих похмурих підсумків та чорних прогнозів променем світла сяють успіхи України. Патріоти нашої держави готові дати найефективнішу мілітаристську відповідь будь-якому ворогові – москалю чи ляху, як сказав Бандера, не має значення. Ми чудово воюємо, і ми переможемо всіх. У цьому справжні патріоти не мають жодних сумнівів.
Світлого нового року!
